Продукти

Метою цього дослідження було порівняння ефективності вальпроату порівняно з галоперидолом у зниженні рівня ажитації у постраждалих пацієнтів у відділенні невідкладної допомоги.Ми призначили 80 пацієнтам із гострим збудженням внутрішньовенне введення вальпроату натрію (20 мг/кг) або внутрішньом’язове введення галоперидолу (5 мг/1 мл).Агітацію вимірювали на початковому рівні та через 30 хвилин після першої ін’єкції за допомогою шкали оцінки хвилювання-спокою (ACES), підшкали шкали позитивного та негативного синдрому – компонент збудження та шкали збудженої поведінки.Для 80 пацієнтів, які отримували вальпроат натрію, середня доза ± SD становила 1541,5 ± 286 мг (діапазон 940-2400).Середні показники ACES після втручання від початкового рівня до 30 хвилин після ін’єкції препарату становили 4,73 (SD = 1,93) для групи вальпроату та 5,45 (SD = 2,09) для групи галоперидолу (P = 0,028).Не спостерігалося істотних відмінностей щодо середніх змін через 30 хвилин після втручання для двох додаткових шкал збудження.Більша частка пацієнтів у групі галоперидолу зазнала інтенсивної седації (36,2%, P < 0,001) та екстрапірамідних симптомів (8,7%, P = 0,007) порівняно з групою вальпроату (2,5% для інтенсивної седації, жодного пацієнта з екстрапірамідними симптомами).Результати свідчать про те, що в клінічній практиці невідкладної психіатрії внутрішньовенне введення вальпроату є таким же ефективним, як і галоперидол, у зменшенні збудження з кращим профілем безпеки.